Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/бузничний

Матеріал з Вікіджерел

Бузни́чний, а, е. Относящийся к бузнику́. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь). Чуб. I. 95.