Словник української мови (1927)/бульбашка

Матеріал з Вікіджерел

Бу́льбашка, ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. III. 391. 2) Пустой шарик. У термометрі… скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цветочная почка. Сквир. у.