Словник української мови (1927)/бідаха

by Борис Грінченко

◀ бідака

Словник української мови Борис Грінченко Б бідаха

бідацький ▶

Київ: Горно, 1927

Біда́ха, хи, об. Бедняга, бедняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в тришия в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. Біда́шка, біда́шечка. Шух. I. 198. ЕЗ. V. 145.