Словник української мови (1927)/бідняк

by Борис Грінченко

◀ бідняга

Словник української мови Борис Грінченко Б бідняк

бідняка ▶

Київ: Горно, 1927

Бідня́к, ка́, м. Бедняк, неимущий человек. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.