Словник української мови (1927)/бідолах
| ◀ бідолака | Словник української мови Б бідолах |
бідолашний ▶ |
|
Бідола́х, ха, м. и бідола́ха, хи, об. Бедняга, бедняжка, горемыка. Прийде який небудь бідолах. МВ. II. 32. Трохи одпочити позволяю бідолахам. Шевч. Він бідолаха і біжить у ліс. ЗОЮР. II. 35. Ум. Бідола́шка, бідола́шечка. Сумують обидві бідолашечки. Г. Барв. 455. Як вона тут, бідолашка, повертається? Мир. ХРВ. 55.