Словник української мови (1927)/велич

by Борис Грінченко

◀ велит

Словник української мови Борис Грінченко В велич

величайко ▶

Київ: Горно, 1927

Ве́лич, чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий: дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Константиногр. у.