Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/верховик

Матеріал з Вікіджерел

Верхови́к, ка́, м. 1) Северный ветер. 2) Всадник, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. *Послали верховика до города, до аптеки. Крим.