Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/веслюга

Матеріал з Вікіджерел

Веслю́га, ги, м. Большого роста человек. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Нп.