Словник української мови (1927)/вороненя

Матеріал з Вікіджерел

Вороненя́, ня́ти, с. = Вороня́. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. I. 163. Ум. Вороненя́тко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. I. 162.