Словник української мови (1927)/вуж

Матеріал з Вікіджерел

Вуж, жа́, м. 1) Змея уж. 2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. I. 35. *3) Извилистый узор (на писанках и вышивках).