Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відсіль

Матеріал з Вікіджерел

Відсі́ль, відсіля́, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Нп. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. I. 106.