Словник української мови (1927)/гард
| ◀ гаргара | Словник української мови Г гард |
гардаджій ▶ |
|
Га́рд, ду, м. 1) Ряд перегородок или загородок в воде для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. I. 43. 2) Перегородка поперек реки из камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный завод. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.