Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гвинт

Матеріал з Вікіджерел

Гви́нт, та́, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.