Словник української мови — Ггидосвітний Борис Грінченко
1927
Гидосві́тний, а, е. То же, что и гидки́й, ги́досний, гидю́чий, но еще хуже, омерзительный. Така гидосвітна, що й кінця нема. Константиногр. у.
