Словник української мови (1927)/гинкий

Матеріал з Вікіджерел

Гинки́й, а́, е́. Легко сгибающийся, гнущийся. Гинкі цвяхи, забити не мож, — як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.