Словник української мови (1927)/глушка
| ◀ глушіти | Словник української мови Г глушка |
глушканя ▶ |
|
Глу́шка, ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = Глуханя. Угор. То же: глу́шка вітрова. Вх. Лем. 404.