Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гобелін

Матеріал з Вікіджерел

*Гобеле́(і)н, ну, м. Гобелен. Сл. Нік. Верх дубових обкладів висіли дорогоцінні макати й гобеліни… Лепкий.