Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/годовище

Матеріал з Вікіджерел

Годови́ще, ща, с. Годовой срок найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв… за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. I. 46.