Словник української мови (1927)/градка
| ◀ граділь | Словник української мови Г градка |
градки ▶ |
|
*Гра́дка, ки, ж. Часть рала. Є дві дірі в градці і дві в копистці, і тра, щоб були діри одні проти других, і тоді кописть прикладається до градки одним боком щільно, а другим боком, цим, що гостро затесаний, наперед. Крим.