Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/грач

Матеріал з Вікіджерел

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.