Словник української мови (1927)/гривка

by Борис Грінченко

◀ гривичка

Словник української мови Борис Грінченко Г гривка

гривкастий ▶

Київ: Горно, 1927

Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. от гри́ва. 2) Одно полотнище пла́хти от талии до косточек ног. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.