Словник української мови (1927)/гудити
| ◀ гудина | Словник української мови Г гудити |
гудіння ▶ |
|
Гу́дити, джу, диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
| ◀ гудина | Словник української мови Борис Грінченко Г гудити |
гудіння ▶ |
|
Словник української мови — Г
гудити
Борис Грінченко
1927
Гу́дити, джу, диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.