Словник української мови (1927)/гурака
| ◀ гураган | Словник української мови Г гурака |
гуральник ▶ |
|
Гурака́, нар. Подняв руки вверх (ловить, напр., мяч, брошенный вертикально вверх). Гурака хватає гилку. Радом. у.
| ◀ гураган | Словник української мови Борис Грінченко Г гурака |
гуральник ▶ |
|
Словник української мови — Г
гурака
Борис Грінченко
1927
Гурака́, нар. Подняв руки вверх (ловить, напр., мяч, брошенный вертикально вверх). Гурака хватає гилку. Радом. у.