Словник української мови — Ддальш Борис Грінченко
1927
Дальш, да́льше, нар. 1) Сравнительная степень от дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. 2) = Да́лі 2. 3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш! Кв.
