Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дворяк

Матеріал з Вікіджерел

Дворя́к, ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. Чуб. V. 366.