Словник української мови (1927)/двійний
| ◀ двійнесенький | Словник української мови Д двійний |
двійник ▶ |
|
Дві́йни́й, а, е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) *Дві́йне число́. Граммат. Двойственное число. Сл. Нік. 3) Двухстворчатый. Ум. Двійне́сенький.
| ◀ двійнесенький | Словник української мови Борис Грінченко Д двійний |
двійник ▶ |
|
Словник української мови — Д
двійний
Борис Грінченко
1927
Дві́йни́й, а, е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) *Дві́йне число́. Граммат. Двойственное число. Сл. Нік. 3) Двухстворчатый. Ум. Двійне́сенький.