Словник української мови (1927)/дзвякати
| ◀ дзвякало | Словник української мови Д дзвякати |
дзвякнутися ▶ |
|
Дзвя́кати, каю, каєш, одн. в. дзвя́кнути, ну, неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. I. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже та не дзвякай. 3) Произносить звук дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.