Словник української мови (1927)/добілити
| ◀ добідній | Словник української мови Д добілити |
добіляти ▶ |
|
Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.
| ◀ добідній | Словник української мови Борис Грінченко Д добілити |
добіляти ▶ |
|
Словник української мови — Д
добілити
Борис Грінченко
1927
Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.