Словник української мови (1927)/довбиш
| ◀ довбило | Словник української мови Д довбиш |
довбишка ▶ |
|
До́вбиш, ша, м. Литаврщик. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
| ◀ довбило | Словник української мови Борис Грінченко Д довбиш |
довбишка ▶ |
|
Словник української мови — Д
довбиш
Борис Грінченко
1927
До́вбиш, ша, м. Литаврщик. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.