Словник української мови (1927)/до-щенту

by Борис Грінченко

◀ дощево

Словник української мови Борис Грінченко Д до-щенту

до-щерця ▶

Київ: Горно, 1927

До-ще́нту, нар. До основания, дотла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до щенту викорчує. МВ. I. 138.