Словник української мови (1927)/дяків
| ◀ дяканий | Словник української мови Д дяків |
дяківна ▶ |
|
Дякі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дьячку, дьячковский. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Нп.
| ◀ дяканий | Словник української мови Борис Грінченко Д дяків |
дяківна ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяків
Борис Грінченко
1927
Дякі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дьячку, дьячковский. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Нп.