Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/забіл

Матеріал з Вікіджерел

За́біл, лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получает белый цвет: сметана, молоко. Сметана у борщі… забіл. О. 1862. I. 72.