Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/завжденний

Матеріал з Вікіджерел

Завжде́нний, а, е. Всегдашний, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завждене призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.