Словник української мови (1927)/завидник

by Борис Грінченко

◀ завидний

Словник української мови Борис Грінченко З завидник

завидниця ▶

Київ: Горно, 1927

Зави́дник, ка, м. Завистник. К. Бай. 152. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Ном. № 4823. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників. Г. Барв. 464.