Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зайда

Матеріал з Вікіджерел

За́йда, ди, об. 1) Захожий человек. Желех. 2) Род большого мешка. Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. За́йдочка.