Словник української мови (1927)/закомірок
| ◀ закомірник | Словник української мови З закомірок |
закомуристий ▶ |
|
Закомі́рок, рку, м. Огороженное место за амбаром. Аф. Также вообще всякий закоулок. Всі закоморочки, куточки уже не первий знаю год. Котл. Ен. III. 24. Ум. Закомі́рочок.