Словник української мови (1927)/закошувати
| ◀ закоштувати | Словник української мови З закошувати |
закошуватися ▶ |
|
Зако́шувати, шую, єш, сов. в. закоси́ти, кошу́, сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. Гринч. III. 142. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.