Словник української мови (1927)/закрівавити
| ◀ закришувати | Словник української мови З закрівавити |
закрівавитися ▶ |
|
Закріва́ви́ти, влю, виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Гринч. II. 128.
| ◀ закришувати | Словник української мови Борис Грінченко З закрівавити |
закрівавитися ▶ |
|
Словник української мови — З
закрівавити
Борис Грінченко
1927
Закріва́ви́ти, влю, виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Гринч. II. 128.