Словник української мови (1927)/закріпляти
| ◀ закріпити | Словник української мови З закріпляти |
закріплятися ▶ |
|
Закріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закріпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Скреплять, скрепить.
| ◀ закріпити | Словник української мови Борис Грінченко З закріпляти |
закріплятися ▶ |
|
Словник української мови — З
закріпляти
Борис Грінченко
1927
Закріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закріпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Скреплять, скрепить.