Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/замовляти

Матеріал з Вікіджерел

Замовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. замо́вити, влю, виш, гл. 1) Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Ном. № 14189. Кров замовляти. Гринч. II. З15. *2) Заказывать, заказать. Киев.