Словник української мови (1927)/заори

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
З
заори
Київ: Горно, 1927

За́ори, ор и зао́рини, рин, ж., мн. Края пахатного поля с трудом запахиваемые и дающие огрі́хи вследствие твердой уезженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.