Словник української мови (1927)/заохати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
З
заохати
Київ: Горно, 1927

Зао́хати, хаю, єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).