Словник української мови (1927)/запагубити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
З
запагубити
Київ: Горно, 1927

*Запа́губити, блю, биш, гл. Погубить, потерять. Десять карбованців дурнісінько запагубив. Н.-Левиц.