Словник української мови (1927)/єднаково

by Борис Грінченко

◀ єднаковий

Словник української мови Борис Грінченко Є єднаково

єднальний ▶

Київ: Горно, 1927

Єдна́ково, нар. 1) = Одна́ково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злеє оддалять… єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.