Словник української мови (1927)/ґедзунок

Матеріал з Вікіджерел

Ґедзу́нок, нку, м. Искусство, уменье; толк. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Киев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.