Словник української мови (1927)/ґирлиґа

Матеріал з Вікіджерел

Ґирли́ґа, ґи, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.