Словник української мови (1927)/ґоль-ґоль
| ◀ ґолка | Словник української мови Ґ ґоль-ґоль |
ґолькати ▶ |
|
*Ґоль-ґоль-ґоль, меж., означающее: 1) быстрое глотание с особым звуком и 2) переливание жидкости из сосуда с узким горлышком. Пили здоров'я батька з сином і ґоль-ґоль-ґоль — мов клин за клином. Котл. Ґоль-ґоль, п'є нахилки. А. Тесл.