Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ангол

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
ангол
Київ: Соцеквидав України, 1937

А́нгел, а́нгол, ла и а́нгель, ля, м. = Янгол. Рудч. Ск. I. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. III. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.