Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/анкир

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
анкир
Київ: Соцеквидав України, 1937

Анке́р и анки́р, ру (рю), м. = Алькир. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. I. 126.