Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/антимінс

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
антимінс
Київ: Соцеквидав України, 1937

Антимі́нс, са, м. Антиминс. Узяв лядський антимінс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.